BNS/Саулюс Якучоніс, Рута Андрошіунайте
Країни «Групи семи» (G-7) у середу пообіцяли довгострокову військову підтримку Україні, щоб допомогти їй боротися з вторгненням російських військ і запобігти будь-якому повторенню війни, наприкінці саміту НАТО у Вільнюсі, що тривав протягом останніх двох днів.
Лідери альянсу у вівторок домовилися, що запрошення Україні приєднатися до НАТО буде надано, коли країни блоку домовляться про це, а Київ виконає умови.
НАТО також вирішило виключити Україну з виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ), створити Раду Альянс-Україна та затвердити довгостроковий план підтримки Збройних сил України.
Оскільки Україні, ймовірно, доведеться довго чекати, щоб реалізувати свою заявку на членство в НАТО та отримати автоматичний захист від альянсу, країни Великої сімки оприлюднили в середу проміжний план допомоги Україні створити військо, здатне захищати себе та стримувати можливий майбутній напад.
Великі держави заявили, що також запропонують Україні негайну військову та фінансову допомогу в разі чергового збройного нападу Росії.
Західні лідери ухилялися від надання Україні занадто конкретних зобов’язань щодо майбутнього членства в блоку, побоюючись, що це втягне Захід у війну з Москвою, але кажуть, що хочуть показати Кремлю, що він не побачить зменшення підтримки Києва.
Отримавши гарантії G-7 щодо підтримки, президент України заявив, що несе додому «значну перемогу в сфері безпеки» від Литви, хоча у вівторок він розкритикував НАТО за нерішучість запросити країну до блоку.
Президент США Джо Байден після саміту заявив, що Захід буде з Україною стільки, скільки треба, а майбутнє Києва – в Альянсі.
«Це був максимум»
Литва каже, що найбільші прихильники України досягли максимуму на саміті.
«Я думаю, що це був максимум, якого ми досягли вчора, тому що зараз ніхто не говорить про членство. Ми говоримо про членство, коли це дозволять умови”, – сказав Гітанас Науседа журналістам у Вільнюсі в середу, заявивши, що НАТО прийняла історичні рішення.
Найбільш складним питанням для союзників були перспективи членства України в НАТО.
Дипломати були змушені шукати остаточну редакцію декларації НАТО після початку зустрічі лідерів, хоча звичайний формат НАТО передбачає узгодження тексту ще до початку заходу.
Формулювання повідомлення про перспективи членства виглядає компромісним.
Офіційні особи Литви та інших східних країн НАТО хотіли, щоб у документі було слово про «запрошення» України до Альянсу, але членство Києва не було визначено вчасно, а умови, за виконання яких країну запросять, залишилися незрозумілими.
Напередодні саміту НАТО також затвердила нові регіональні оборонні плани, які відображають зміни в стратегії Альянсу.
У минулому концепція полягала в тому, що якщо росіяни атакують, країни Балтії повинні спробувати стримати атаку, доки союзники не прийдуть на допомогу. Нові плани спрямовані на те, щоб Альянс був негайно готовий до ударів у відповідь.
У понеділок увечері Швеція також могла видихнути легше – після напружених переговорів Туреччина заявила, що більше не блокуватиме членство Стокгольма в НАТО.
Лідери альянсу також зійшлися на 2 відсотках. фінансування оборони, а в підсумковій декларації Г. Науседа стверджував, що бачить підтримку з боку Альянсу рішення Німеччини про постійне розміщення бригади в Литві.
У червні Берлін пообіцяв розгорнути бригаду, якщо Литва створить для неї інфраструктуру і це не суперечить іншим планам НАТО.
Литва хотіла домовитися на саміті НАТО про те, що це зобов’язання так чи інакше буде консолідовано в комюніке.
У документі повторюється формулювання, ухвалене в Мадриді минулого року, щодо збільшення батальйонів союзників, розгорнутих на східному фланзі, до бригад, якщо це необхідно, а також вітання «продовження зусиль союзників щодо збільшення нашої присутності на східному фланзі НАТО, оскільки це додатково сприяє надійному стримуванню та оборона”.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив у Вільнюсі, що Берлін має підготувати план розміщення бригади в Литві до кінця року.