Соня Вселюбська/Tie2.lt
За останні роки, українська література пригортає до себе все більше інтересу. Через літературу, класичну чи сучасну, можна знайти відповіді на будь-які питання і тривоги, що стосуються не тільки національного, а й особистого. Сьогодні в Україні відбувається потужна хвиля читацької культури, нові книги активно випускаються, а шкільна класика знов стає популярно.
В цій підбірці зібрані одні з самих популярних книг, які читали українці протягом останніх трьох років. Ці книги нерідко обговорюються в компанії друзів, та постійно знаходяться в топі продажів книжкових магазинів. В добірці поєднанні приклади як і сучасної прози й нон-фікшну, так і класичні твори й вірші, які стали актуальними під тиском повномасштабного вторгнення.
“Я бачу вас цікавить пітьма”, Ілларіон Павлюк
“Я бачу вас цікавить пітьма” розповідає про кримінального психолога Андрія Гайстера, якого відправляють консультантом у селище Буськів Сад. Одної ночі там раптово зникає маленька дівчинка, втім цю справу не поспішають розкривати. Хоча в селищі оперує серійний маніяк додаткова проблема полягає у тому, що суцільне зло в першу чергу породжує саме байдужість мешканців.
Це історія про пітьму в середині кожного, та про чесність яка не завжди перемагає забуття заради спокою. Ілларіон сповнив книгу низкою алюзій, зокрема образи побудовані на роботах Босха, а деталі емоційно важких моментів автор основував на спогадах себе та близьких, зокрема використовуючи спогади про війну в Афганістані. Літературні критики не раз відмічали легкість написання, яка змушує прочитати книгу на одному диханні. “Я бачу вас цікавить пітьма” стала найпродаванішою в Україні у 2023 році, а вже у 2024-му очолює рейтинги найпопулярніших електронних книг.

“Польові дослідження з українського сексу”, Оксана Забужко
Оксана Забужко – відома українська письменниця й феміністська літературознавиця. Вже в часи незалежної України у 1996-му році вона випустила роман, який створив справжній резонанс. Адже книга містить еротичні сцени, а сама письменниця міркувала над українською жіночою ідентичністю вільної жінки в вільній країні. Зокрема “Польові дослідження з українського сексу” присвячені рефлексіям на тему того, як протікає пострадянська перебудова українського народу, та з якими проблемами стикається її суспільство. Пізніше в інтервʼю Забужко казала що цей роман – це результат її “внутрішнього діалогу, який цілу молодість тягнувся з Кундерою”. Сам роман натякає на автобіографічний аспект та розповідає про складні стосунки української поетеси та скульптора, чергуючи ці історії епізодами життя людей у колі протагоністки.
Коли Забужко завершила текст, то система книговидання ще була на радянському рівні. Втім, за останні 28 років книга отримала 17 перевидань, стала одною з найбільш перекладаних українських творів в історії та нарешті в останні роки здобула нову хвилю популярності серед українських читачів та читачок.

“Місто”, Валер’ян Підмогильний
“Місто” розповідає про амбітного юнака Степана Радченка, який переїжджає з села у велике місто Київ, щоб здобути освіту. Там він будує нове життя, зустрічає схожих на нього молодих хлопців і дівчат, та приймаючи міські порядки намагається підкорити місто.
“Місто” це чи не перший в українській літературі приклад, де головною стає урбаністична тематика. У “Місті” відображено конфлікт сільського та місцевого, а сам акцент історії центрується на психіці героїв та порушує філософські питання буття – те, що було дуже незвичним для національної літератури, але це саме те чого вимагав кінець 1920-х. Драматичний розвиток головного героя під тиском міста, Підмогильний показує через стосунки з жінками, які є джерелом його творчого натхнення та каталізатором змін. Загалом “Місто” – це дуже легкий для прочитання роман сповнений іронії та яскравих описів, й саме тому відчувається як сучасна українська література. Можливо саме тому, що тема молодої амбітної души на тернистому шляху до розвитку – залишається актуальною назавжди.

“Спитайте Мієчку”, Євгенія Кузнєцова
Книга розповідає про двох сестер Мієчку та Лілічку, які вирішують провести літо в будинку їх дитинства. Там вони вимушені розібратися з таємницями минулого, щоб знайти нові орієнтири у житті. Чимала кількість проблем жіночих героїнь повʼязані з чоловіками, й загалом ведучими темами книги є спадковість поколінь, жіноча взаємопідтримка та тема материнства.
Можна сказати, що головний герой книги – це дім, та це як людина залежна від відчуття дома. Важливо те, як письменниця змогла описати утопічну атмосферу рідного дому, де панує спокій. Читачі зазвичай описують “Спитайте Мієчку” як справжню знахідку в українській літературі, як книгу яка допомагає водночас і відволіктись і надихнутись. Зокрема, книга написана дуже зрозумілою й легкою мовою, тому нерідко за неї беруться ті, хто знаходиться в процесі вивчення української мови. Саме тому з часами книга Кузнєцової стає все популярнішою, та за 2023-й рік її продажі збільшилися удвічі порівняно з 2021-м.

Антологія української поезії ХХ століття
У 2017му році видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» випустило унікальну книгу. “Антологія української поезії ХХ століття” обʼємна збірка зі знаковою поезією найпомітніших українських поетів 20го століття – від Тичини до Жадана. Саме це видання у синій обкладинці є найпопулярнішим, адже ця книга є найкомпактнішою за формою, і водночас є унікальною поетичною антологією.
“Антологія української поезії ХХ століття” отримала чимало визнання та нагород, зокрема Ґран-прі на Всеукраїнському рейтингу «Книжка року-2017».
Книга має 2016 сторінок, та сьогодні лежить на поличках у багатьох українців по світу, адже всередині можна знайти вірші на будь-який смак та випадок. Всередині антології можна побачити як і класику, яка є в шкільних програмах (Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки) так і більш сучасних авторів та авторок, які пишуть поезію і сьогодні (Оксана Забужко, Сергій Жадан, Василь Герасим’юк). Власне, коментуючи цю книгу, сам Сергій Жадан казав, що поезія має бути доступною, а це видання антології “має бути в кожному готельному номері України”.

“Тигролови”, Іван Багряний
Це роман відомого українського класика Івана Багряного, який він написав перебуваючи на Західній Україні в 1943-му році. Перебуваючи на окупованій німцями Західній Україні, автор написав роман всього за 14 днів. Так в основі роману полягають автобіографічні події, адже Багряний ще у 1930х потрапив під сталінські репресії та не один рік свого життя провів у засланні.
Твір розповідає про нащадка славетного козацького роду Григорія Многогрішного і майора НКВС Медвина, а їх сутичка символізує боротьбу добра зі злом. Багряний тут виступає як очевидець, та дає страшні деталі концтабірного пекла зі свого особистого досвіду. “Тигролови” це пригодницький роман, який відокремлюється від інших прикладів української літератури того часу, адже містить дуже динамічний наратив, сповнений незвичними подіями та символізмом. Зокрема книга просякнута спрагою до життя і свободи, а також теплими почуттями до Української землі, які в сукупності відображаються в головному герої. Власне, с приходом повномасштабного вторгнення всі ці теми знов відгукуються в душах українців.

“Брама Європи”, Сергій Плохій
С початком повномасштабного вторгнення чимало українців визнавши свої прогалини у історії України, відкрили для себе імʼя Сергія Плохія та його книгу “Брама Європи”. Це український та американський історик, який також займає посаду директора Гарвардського українського наукового інституту. Плохій має низку наукових робіт і книг про історію України.
Брама Європи – є його найпопулярнішою книгою, яка була написана у 2015му році. Назва книги є не просто метафорою, а саме в ній і полягає головна теза автора. Починаючи з часів Геродота, автор розповідає історію України аж до сьогодення. Чималий фокус автор приділяє на українцях як найбільшій демографічній групі, яка стояла за створенням сучасної нації. У книзі описано випробувальні моменти проходила Україна, такі як кріпацтво чи Голодомор, та як Україна прагнула незалежності. Зокрема автор розповідає, що це далеко не вперше коли Україна стає брамами, стримуючи війни на подальші території Європи. Хоча такі теми можуть здатися неосяжними, Плохій пише так, що буде цікаво й корисно читачам з різними рівнями знань історії України.
